Шановні мешканці м. Кременчука та Кременчуцького району,
Полтавської області, всі свідомі громадяни України!
Взагалі це звернення було підготовлено для розміщення у
кременчуцької незалежної газети «Кремінь». На нього мене спонукали трагічні
події в Києві та на той момент критичний стан мого здоров’я. Не знаючи, що мене
чекає надалі, я побажав вкласти свій невеличкий внесок у розбудову власного
міста, України, збереження духовних цінностей нації, забезпечення стабільності,
миру та злагоди у суспільстві задля кращого і заможнішого життя кожного нашого співвітчизника.
Але трохи не так сталося, як гадалося. З технічних причин, за словами Ольги
Оленіч, головного редактора газети «Кремінь», повний текст звернення не був
опублікований у № 1 від 2 січня 2014 року, що потягнуло за собою спотворення змісту
звернення, а в наслідок – у деяких читачів газети (з телефонних розмов) виникло
враження, що це PR-акція з метою самовихваляння та реклами моєї громадської
діяльності. Однак, хто мене добре знає, може підтвердити – «показуха» тут
відсутня. Я звик все називати своїми словами.Шановні мешканці м. Кременчука та Кременчуцького району,
Полтавської області, всі свідомі громадяни України!Взагалі це звернення було підготовлено для розміщення у
кременчуцької незалежної газети «Кремінь». На нього мене спонукали трагічні
події в Києві та на той момент критичний стан мого здоров’я. Не знаючи, що мене
чекає надалі, я побажав вкласти свій невеличкий внесок у розбудову власного
міста, України, збереження духовних цінностей нації, забезпечення стабільності,
миру та злагоди у суспільстві задля кращого і заможнішого життя кожного нашого співвітчизника.
Але трохи не так сталося, як гадалося.
З технічних причин, за словами Ольги
Оленіч, головного редактора газети «Кремінь», повний текст звернення не був
опублікований у № 1 від 2 січня 2014 року, що потягнуло за собою спотворення змісту
звернення, а в наслідок – у деяких читачів газети (з телефонних розмов) виникло
враження, що це PR-акція з метою самовихваляння та реклами моєї громадської
діяльності. Однак, хто мене добре знає, може підтвердити – «показуха» тут
відсутня. Я звик все називати своїми словами.
Звернення
головного редактора та засновника спортивно–соціального сайту ДГО ДЮЦСІ
«Оріяна» м. Кременчука (ariana.ucoz.ua) Валерія Лекумовича до громадськості м.
Кременчука та Кременчуцького району, Полтавської області та України (авторський
текст, який був наданий до редакції газети «Кремінь»).
